Canadas premierminister afviser russiske krav om at trække NATO-styrker ud af Europa
Canadas premierminister Mark Carney erklærede, at Europas sikkerhedsarkitektur skal bestemmes af europæiske lande og NATO, ikke af Rusland og ændrede Minsk-aftaler. Han afviste krav om at reducere NATO's militære tilstedeværelse i Østersøstaterne og Polen og заʹrede, at Canada aldrig vil forlade sine NATO-allierede. Estlands premierminister Kristen Michal kaldte russiske forsøg på at ændre systemet for psykologiske spil.
Hovedpunkter
- Canadas premierminister Mark Carney sagde, at fri Europa og NATO, ikke Rusland og ændrede Minsk-aftaler, skal afgøre Europas sikkerhedsarkitektur.
- Carney erklærede, at Canada aldrig vil forlade andre NATO-medlemmer og завære, at det konstant vil støtte dem.
- Der er 2.500 canadiske soldater udstationeret i Letland, hvor Canada leder en multinational brigade.
- Ruslands delegation overrakte den 10.–11. november i Abu Dhabi ifølge New York Times et dokument med krav om at bringe NATO's militære tilstedeværelse tilbage til niveauet fra 1997.
- Kravet ville indebære, at NATO-styrker trækkes ud fra 17 europæiske lande, herunder Estland, Letland, Litauen, Polen, Sverige og Finland.
- Estlands premierminister Kristen Michal kaldte de russiske forsøg på at ændre Europas sikkerhedssystem for psykologiske spil.
- EU's udenrigsminister Kaja Kallas mente, at forhandlingerne først skal fokusere på en våbenhvile og derefter på en fredsaftale.
Hvorfor det er vigtigt
De russiske forslag kan ændre NATO's stationering i talige europæiske lande і dermed selve grundlaget for Europas kollektive forsvar. Canadas fortsatte militære tilstedeværelse og ledelse af den multinationale brigade i Letland viser, at landet hæfter sig fast i europæisk sikkerhed. Samtidig berører konflikten den foreslåede ramme for at afslutte krigen i Ukraine og den fremtidige europæiske sikkerhedsordning.
Hvad der skete
Canadas premierminister Mark Carney afviste russiske krav про виведення військ НАТО з країн Балтії та Польщі і заявив, що Росія не отримає cordon sanitaire. Han підкреслив, що безпекову архітектуру вільної Європи мають визначати європейські країни та НАТО, а не Росія. Канада ніколи не покине інших членів НАТО; у Латвії дислоковано 2.500 канадських військових, а Канада очолює багатонаціональну бригаду.
За інформацією New York Times, російська делегація під час переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада передала документ, що вимагає повернути присутність НАТО до рівня 1997 року. Це означало б виведення військ Альянсу з 17 країн, зокрема Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Швеції та Фінляндії. Росіяни, за повідомленнями, розглядають модель часів холодної війни та очолюваного СРСР Варшавського блоку як найкращу основу для нової архітектури.
Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав ці спроби психологічними іграми. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас запропонувала іншу послідовність: спочатку припинення вогню, потім мирна угода і лише згодом — обговорення ширшої архітектури безпеки.
Sådan beskriver ukrainske kilder det
Українське висвітлення пов'язує запропоновані Росією зміни європейської системи безпеки з переговорами про завершення війни в Україні. Вимога вивести війська НАТО з країн Балтії та Польщі розглядається як важлива безпекова перешкода для України. Пропозиція Кая Каллас — спочатку вогневий cease, потім мирна угода, а вже потім дискусія про ширшу архітектуру безпеки — є дипломатичною альтернативою прямому поєднанню перебудови безпеки з урегулюванням війни.
Sådan beskriver internationale kilder det
Канадські та естонські посадовці наголосили на солідарності НАТО, відкиненні російських вимог і безперервності наявного європейського безпекового порядку. Міжнародний контекст включає канадську присутність у Латвії, історію терміна cordon sanitaire та повідомлену пропозицію Росії відновити модель холодної війни. Марк Карні нагадав, що ідея санітарного кордону, запропонована Жоржем Клемансо у 1919 році стосовно колишньої Російської імперії, «добре» спрацювала у 1940-х роках.
Baggrund
Чинна система безпеки Європи спирається на Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум, які підписала й Росія. За словами Кая Каллас, Москва не виконує положень цих документів, а головне завдання — змусити Росію дотримуватися взятих на себе зобов'язань і забезпечити гарантії, що вона більше не нападатиме на інші країни.