Første runde af treparts fredsforhandlinger i Abu Dhabi: Ukraine, USA og Rusland

Hvorfor det er vigtigt

Forhandlingerne markerede genoptagelsen af direkte ukrainsk-russiske kontakter under amerikansk mægling efter ni måneders pause. Sikkerhedsgarantier, europæisk deltagelse og mulige fangeudvekslinger var de centrale spørgsmål, mens det territoriale spørgsmål forblev uløst: Rusland krævede omkring 5.000 kvadratkilometer, og Ukraine afviste indrømmelser. Samtidig blev en mulig afslutning på krigen koblet til et forslag om en ny europæisk sikkerhedsarkitektur og postkrigsstøtte til Ukraine.

Hvad der skete

Den første runde af treparts fredsforhandlinger за участі України, США та Росії завершилася 10 листопада в Абу-Дабі, а другий раунд відбувся 11 листопада. Це перший раунд такого формату з лютого 2025 року, після дев'ятимісячної перерви у прямих переговорах, які відновилися за посередництва США. Організаторами виступили Джаред Кушнер і Стів Віткофф, які разом із почесним гостями відкрили перший раунд, що тривав близько чотирьох годин.

Українську делегацію очолював Рутем Умєров, російську — Володимир Мединський; Сергій Рябков увійшов до складу російської делегації. Переговори охопили припинення війни, гарантії безпеки, гуманітарні питання та майбутню систему європейської безпеки. Окремо представники України та США зустрілися з делегацією європейських країн, до якої долучився радник із національної безпеки Великої Британії Джонатан Пауелл.

Домовленість не досягнуто. Росія вимагала передати їй близько 5 тисяч квадратних кілометрів території Донецької та Луганської областей, яких російські війська не змогли захопити, а також відведення українських військ з усієї території Донеччини. Україна відхилила запропоновану США домовленість, за якою Росія отримала б контроль над усією територією Донбасу вздовж лінії фронту, а Україна зберегла б утримувані там міста; українські джерела стверджують, що поступок щодо окупованих територій ніколи не обговорювався і не визнається ані де-факто, ані де-юре.

Окремий напрям — гуманітарний. Володимир Зеленський повідомив, що обговорювався можливий масштабний обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000 або 1500 на 1500. Україна наполягала на припиненні війни перш ніж на нові механізми безпеки, здатні унеможливити повторну агресію, і вимагала щонайменше 10 років фінансової підтримки для утримання армії чисельністю 800 тисяч і відбудови зруйнованої інфраструктури; Кремль при цьому заперечував розміщення європейських військ. Європейські посадовці заявили, що НАТО не погодиться на вимоги скорочення чисельності своїх військ і озброєння. У переговорах узяли участь Джефрі ван Левен, а Франція підтвердила участь своїх представників.

Sådan beskriver ukrainske kilder det

Ukrainiske medier lægger vægt på suverænitet, territorial integritet, afvisning af indrømmelser og behovet for sikkerhedsgarantier, der kan forhindre ny aggression. De fremhæver langsigtet finansiel støtte til en hær på 800.000 mand og genopbygning af ødelagt infrastruktur. Vurderingerne er blandede: officielser beskriver forhandlingerne som konstruktive, mens kommentatorer stiller spørgsmål ved, om de rykker Ukraine nærmere fred. Europiske lande skal desuden aftale med Ukraine en repræsentant eller gruppe af repræsentanter til forhandlingerne inden udgangen af november; Zelenskyj håber på en afgørelse senest til mødet i Tyskland den 19. november.

Sådan beskriver internationale kilder det

Arabisksproget dækning fremhæver USA's mæglingsrolle, mulige fangeudvekslinger, et nyt europæisk sikkerhedssystem og forsigtig optimisme om mindre forskellene mellem Kyiv og Moskva. Den internationale dækning giver desuden mere opmærksomhed til UAE som forhandlingssted og til USA's og Europas diplomatiske roller. Samtidig fremhæves Ruslands territoriale krav, og Moskvas hovedformål karakteriseres som en revision af sikkerhedsordningen for hele den europæiske kontinent. Derudover vurderede Mohammed Farajallah rollen som OAE's vært for forhandlingerne som minimal, og han sagde, at afrikanske og asiatiske lande mangler kapacitet og prestige til at være vært for forhandlinger på dette niveau.

Hvor dækningen adskiller sig

Ukrainske embedsmænd beskrev forhandlingerne som konstruktive og meningsfulde, mens Oleg Shamšur sagde, at konsultationerne var forudsigelige, fulgte en russisk partitur og ikke gav Ukraine freden tættere. Amerikanske forhandlere talte om faldende forskelle mellem Kyiv og Moskva og udtrykte forsigtig optimisme, mens et kilde i den russiske delegation sagde, at det var for tidligt at drage nogen konklusioner. Endelig oplyste ukrainske kilder, at territoriale indrømmelser aldrig var blevet drøftet, mens rapporter sagde, at amerikanske forhandlere havde foreslået en territorial kompromis, som Ukraine afviste.

Baggrund

De treparts forhandlinger i Abu Dhabi den 10.–11. november 2026 var den første runde af den slags siden februar 2025, efter en pause på ni måneder i de direkte forhandlinger mellem Ukraine og Rusland. Før mødet mødtes den ukrainske delegation med amerikanske sendemænd og repræsentanter for Storbritannien, EU og NATO for at koordinere positioner. Europa, Ukraine, USA og NATO bekræftede støtte til en postkrigslig europæisk sikkerhedsarkitektur, mens Ukraine søgte langsigtet finansiel støtte til en hær på 800.000 og genopbygning af ødelagt infrastruktur og samtidig modsatte udstationering af europæiske styrker. USA forsøgte at udvide forhandlingsrammen for at inddrage europæerne, mens Donald Trump udtrykte håb om, at en fredsaftale om krigen snart kunne opnås, og samtidig lod forhåbentlig, at Ukraines grænser efter krigen kunne ændre sig. Et tidligere amerikansk sikkerhedsinitiativ med territorialt kompromis var en forudsætning for, at USA-medierede forhandlinger overhovedet kunne genoptages efter Ruslands krav om de nævnte 5.000 kvadratkilometer.