Storbritannien vil styrke den direkte kommunikation med Rusland
Storbritanniens forsvarsminister Wes Streeting oplyste, at landet ønsker flere direkte kommunikationskanaler med Rusland, herunder mellem de militære myndigheder, for at mindske risikoen for fejlberegninger. Han fremhævte den britiske ambassade i Moskva som en vigtig kanal. Forslaget kommer i en tid, hvor relationerne mellem Rusland og de fleste europæiske hovedstæder har været frosne siden Ruslands invasion af Ukraine i februar 2022.
Hovedpunkter
- Storbritannien ønsker flere direkte kommunikationskanaler med Rusland, især mellem forsvaret og de russiske militære myndigheder
- Wes Streeting sagde i et interview med Financial Times, at kanalerne skal mindske risikoen for fejlberegninger
- Streeting kaldte Storbritanniens ambassade i Moskva en vigtig kommunikationskanal
- Russiske og ukrainske embedsmænd begyndte den 10. november to dages forhandlinger i De Forenede Arabiske Emirater med USA som formidler
- Alexander Stubb og Jonas Gahr Støre talte telefonisk med Vladimir Putin den 27. oktober
- Estonias premierminister Kristen Michal ønsker stærkere sanktionspres mod Rusland frem for forhandlinger med Kreml
- Polens udenrigsminister Radosław Sikorski advarede mod en aftale om at stoppe krigen uden at tage hensyn til Østeuropas sikkerhedsinteresser
Hvorfor det er vigtigt
Direkte kommunikation mellem Storbritanniens og Ruslands militæре myndigheder kan reducere risikoen for fejlberegninger og непредвидbare eskaleringer. Samtidig udgår forslaget et forsøg på at opretholde en dialogkanal i et europæisk og britisk landskab, hvor relationerne til Moskva ellers har været frosne siden februar 2022.
Hvad der skete
Storbritanniens forsvarsminister Wes Streeting sagde i et interview med Financial Times, at landet gerne vil have yderligere direkte kommunikationskanaler med Rusland. За емога охоплює канали між військовими відомствами обох країн. Мета — зменшити ризик прорахунків. За його словами, посольство Великої Британії в Москві є важливим каналом комунікації.
Ситуація розгортається на тлі заморожених відносин між Москвою та більшістю європейських столиць, які тривають із лютого 2022 року. Натомість Російські та українські посадовники розпочали 10 листопада дводенні переговори в Об’єднаних Арабських Еміратах за посередництва США. Наприкінці жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним.
Sådan beskriver ukrainske kilder det
Українські медіа подають британську ініціативу як частину ширшої європейської дискусії про те, чи варто підтримувати комунікацію з Москвою чи натомість посилювати санкційний тиск. У матеріалі поруч зі позицією Лондона подано й протилежні підходи: підтримку санкцій Крістеном Міхалом, застереження Радослава Сікорського та нещодавню розмову Володимира Путіна з лідерами Фінляндії та Норвегії. Для України це означає, що європейські столиці залишаються розділеними між прагненням зберегти канали безпеки та вимогою не залишати без уваги інтереси Східної Європи.
Sådan beskriver internationale kilder det
У європейському контексті пропозиція Лондона виглядає як спроба знизити ризики через прямі канали, а не як переговорна ініціатива. У той час прем’єр Естонії Крістен Міхал закликав Європу посилювати санкції замість переговорів із Кремлем, а польський міністр закордонних справ попереджав про небезпеку угоди, яка не враховує безпекові інтереси Східної Європи. Паралельно в ОАЕ тривали посередницькі США переговори російських та українських посадовників.
Baggrund
Відносини між Москвою та більшістю європейських столиць, зокрема Лондоном, перебувають у замороженому стані з лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. На тлі цього замороження європейські лідери демонструють різні підходи: Крістен Міхал закликає посилювати санкційний тиск, Радослав Сікорський застерігає від переговорів без урахування безпекових інтересів Східної Європи, а Александр Стубб і Йонас Гар Стьоре провели телефонну розмову з Володимиром Путіним 27 жовтня.